Закон Ома.
Закон Ома
Закон Ома для ділянки кола.
Основні електроенергетичні співвідношення для ділянки кола встановлені законами Ома і Джоуля–Ленца.
Згідно закону Ома, струм І на ділянці кола пропорційний напрузі U на цій ділянці: I = Ug.
Коефіцієнт пропорційності g називається електричною провідністю.
Величина, зворотна провідності R = 1/g, кількісно визначає значення опору ділянки кола. Опір вимірюється в омах – «Ом», а провідність в сименсах – «Сим» або «1/Ом».
З закону Ома випливають формули: .
Напруга на клемах джерела.
В електричному колі кожний елемент – і джерело, і провід, і приймачі мають певний електричний опір.
Зобразимо схему найпростішого електричного кола з врахуванням опорів всіх його елементів.
Через всі послідовно з’єднані елементи кола протікає один і той же струм І. Величина цього струму прямо пропорційна електрорушійній силі джерела і зворотно пропорційна загальному опору кола
, де
R дж – опір джерела;
R п – опір проводів;
R н – опір навантаження (приймача);
R зовн = R п + R н – загальний опір зовнішнього кола.
Ця формула є виразом закону Ома для замкнутого електричного кола. Її можна записати в іншому вигляді:
E = IR дж + IR п + IR н = IR дж + IR зовн.
Частина електрорушійної сили, що витрачається на здолання внутрішнього опору джерела називається падінням (втратою) напруги в джерелі U дж = IR дж.
Друга частина ЕРС витрачається на здолання опору зовнішнього кола і називається напругою на клемах джерела (генератора) U дж = E – IR дж = E – U дж.
При зменшенні зовнішнього опору R зовн струм І в колі збільшується, падіння напруги в джерелі збільшується і тому напруга на клемах джерела зменшується.
Залежність U дж (І) називається зовнішньою характеристикою джерела.
Закон Ома для повного кола
За законом Ома сила струму в замкненому колі, де r — опір джерела струму (внутрішній опір), R — опір споживачів електричної енергії і з’єднувальних провідників. Закон Ома для ділянки U= IR. З класичної теорії електропровідності металів можна зробити висновок, що при замиканні електричного ланцюга кожний вільний електрон металу під дією сил електричного поля починає рухатися з прискоренням а=Ее/m, де Е - напруженість електричного поля; m - маса електрона.
Немає коментарів:
Дописати коментар